4. Своєрідність риторичної науки.

4. Своєрідність риторичної науки.
Риториці своєрідний певний універсалізм. Вна становить певну модель яку можна наповнити будь-яким словесним змістом. Риторика розвиває в мор. Цілу систему особистих рис: культуру мислення, мовлення, спілкування, поведінки.
Риторика необхідна в будь-якій діяльності. Вона є системою і має прикладний характер.

Своєрідність риторичної науки нам вбачається у такому:

1. Риторика — комплексна наука, тобто її місце — на стику, пересіченні, причому багаторівневому) ряду наук (етики, філософії, логіки, еристики, психології, лінгвістики, сценічної майстерності). Інакше кажучи, риторика начебто вбирає в себе з інших наук такі змістовні компоненти, які в системі визначають риторику як науку про закони ефективної мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності. Причому кожний компонент, пересікаючись та взаємодіючи з іншими, наповнюється якісно новим, перетвореним змістом, ніж це було у складі тієї чи іншої науки. Таким чином, риторика — це не просто сума різних змістовних компонентів, а наука, яка органічно інтегрує в собі необхідні знання.